Успіх роботи закладу дошкільної освіти багато в чому залежить від рівня професійно-педагогічної компетентності вихователів. Тому головне в науково-методичній роботі закладу дошкільної освіти − надання систематичної, своєчасної і достатньо практичної допомоги вихователям.

Завдання вихователя-методиста – знайти доступні і водночас ефективні методи підвищення педагогічної майстерності, які спонукатимуть вихователів підвищувати свій фаховий рівень без спонукання «зверху», сприятимуть збагаченню їх педагогічного досвіду, формуватимуть у них навички самостійного аналізу власної професійної компетентності.

Вимоги до особистісних і фахових якостей вихователя постійно зростають, що потребує удосконалення та урізноманітнення форм методичної роботи. У закладах дошкільної освіти для підвищення професійного рівня педагогічних працівників використовуються три групи форм організації методичної роботи:

• колективні
• групові
• індивідуальні.

Індивідуальні форми методичної роботи

Індивідуальні форми методичної роботи спрямовані на методичне самовдосконалення та формування індивідуальної, авторської, високоефективної системи педагогічної діяльності кожного вихователя дитячого садка.

Такі форми організації методичної роботи дають змогу педагогові самостійно працювати над підвищенням свого фахового рівня та розробити власну програму самовдосконалення, яка враховуватиме його професійні потреби та інтереси.

Для ефективної організації методичної роботи в закладі дошкільної освіти враховуйте рівень професійної підготовки педагогів. Важливою умовою успішної діяльності як вихователів, так і закладу загалом, є чітке, конкретне планування методичної роботи.

Перед тим як розпочинати методичну роботу з педагогом, проведіть діагностування: опитування, анкетування чи індивідуальну бесіду. Це допоможе визначити, яка проблема йому цікава або в чому він зазнає труднощів. Лише після цього складіть план індивідуального професійного самовдосконалення.

Під час індивідуальної методичної роботи допомагайте педагогам:

• підготуватися до участі в роботі методичних об’єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань
• розв’язувати проблеми, пов’язані з удосконаленням освітньої діяльності
• проводити експериментальні дослідження
• знаходити літературу з провідної теми самоосвіти.

Індивідуальна методична робота буде ефективною лише в тому разі, якщо педагог добровільно прагнутиме самовдосконалення.

Найпоширеніші індивідуальні форми методичної роботи:

• самоосвіта
• консультування
• вивчення перспективного педагогічного досвіду
• атестація
• курси підвищення кваліфікації.

Самоосвіта

Це найефективніша індивідуальна форма здобуття педагогами нових знань, умінь і навичок шляхом самостійних занять на робочому місці чи поза ним. Вихователь-методист дитячого садка слідкує за тим, щоб самоосвіта педагогів була цілеспрямованою та результативною. Тому ознайомлюйте вихователів із сучасними аспектами професійного розвитку, роз’яснюйте їм законодавчі тонкощі, підказуйте правильні методи, прийоми та шляхи саморозвитку.

У процесі самоосвіти педагоги:

• опрацьовують в бібліотеках літературу, пов’язану з їх практичною діяльністю
• беруть участь у конференціях, тренінгах, науково­практичних семінарах
• консультуються у досвідчених спеціалістів
• вивчають перспективний педагогічний досвід
• ведуть власну картотеку з обраної ними проблеми
• працюють з банком діагностичних і корекційно­розвивальних програм в районних методичних центрах тощо.

Ефективність самоосвіти залежить від того, наскільки педагог буде систематичним і послідовним у своїх стараннях, чи ускладнюватиме поступово зміст і форми роботи над собою. Не менш важливі принципи організації самоосвіти – взаємозв’язок наукових і методичних знань у самоосвітній підготовці вихователів та відповідність змісту самоосвіти рівню підготовки педагога, його інтересам і вподобанням. Тож послідовно спрямовуйте самоосвіту педагогів у цьому напрямі.

Консультування

Серед багатьох форм індивідуальної методичної роботи, які застосовуються у закладах дошкільної освіти, провідне місце посідає консультування педагогів. Практика показує, що корисна порада чи вчасно проведена консультація здатна скорегувати роботу педагога, направити її в раціональне русло. Тож надавайте консультації вихователям з основних напрямів роботи педагогічного колективу, з актуальних проблем педагогіки, а також за їхніми індивідуальними запитами.

Основні консультації плануйте в річному плані закладу освіти, індивідуальні проводьте за необхідністю. Потреба в їх наданні виникає спонтанно, тож відповідальність за якість їх проведення покладена на вихователя­методиста і залежить від його педагогічної інтуїції та професійної компетентності.

Вивчення перспективного педагогічного досвіду

Вивчення перспективного педагогічного досвіду дає змогу відшукати нові підходи до роботи з дітьми, виокремити їх із масової практики. Крім того, ця робота пробуджує ініціативу, творчість, сприяє удосконаленню професійної майстерності педагогів. З огляду на це щорічно в межах методичної роботи організовуйте відкриті покази, на яких педагоги презентуватимуть свій кращий досвід роботи в одному з напрямів дошкільної педагогіки.

Якщо в процесі планового вивчення роботи конкретного педагога ви відмічаєте високі результати в реалізації програми, значні досягнення в навчанні та вихованні дошкільників, то розробіть систему відвідувань для вивчення досвіду його роботи. Це дає змогу впевнитися, що здобуті успіхи є результатом систематичного використання вихователем цікавих ефективних прийомів, тобто позитивні результати у діяльності педагога є не випадковими, а стабільними.

Етапи вивчення перспективного педагогічного досвіду:

• етап дослідження (анкетування, спостереження, бесіда)
• етап аналізу (відбір кращого досвіду із представленого за відповідними критеріями)
• етап візуального сприймання (ознайомлення з матеріалами досвіду).

Вивчення кращого досвіду педагогів дає змогу розв’язати низку завдань, таких як:

• цілеспрямоване накопичення педагогічних матеріалів
• аналізування результатів діяльності у відповідному напрямі освітньої роботи
• опис взаємозв’язаної роботи всіх спеціалістів дитсадка
• підготовка закладу до державної атестації
• менеджмент і маркетинг навчального процесу.

Організовуючи систему методичної роботи з упровадження перспективного педагогічного досвіду, насамперед проаналізуйте наявність умов для реалізації роботи та продумайте їх поліпшення. Зокрема, збагачуйте предметно­розвивальне середовище дошкільного закладу, удосконалюйте науково­методичне забезпечення освітнього процесу. Із вихователями, які впроваджуватимуть педагогічний досвід, складіть план роботи, що передбачає вивчення перспективного досвіду, теорії питання і складання перспективного плану впровадження досвіду, тобто визначення форм і видів роботи, якими буде користуватися педагог.

Курси підвищення кваліфікації

Раз на 4-5 років вихователі  проходять курси підвищення кваліфікації – спеціально організовані заходи, які передбачають ґрунтовне розширення та поглиблення знань, умінь та професійних навичок педагогічних працівників. Їх проходження забезпечує поглиблене вивчення питань організації освітнього процесу, освоєння інноваційних технологій та сучасних форм і методів діяльності педагогів-дошкільників.

Курси підвищення кваліфікації мають на меті:

• поглибити та розширити знання педагогів із психології, теорії та методики дошкільної освіти
• ознайомити їх з досягненнями педагогічної науки
• проінформувати про нові нормативні, програмні та методично­інструктивні документи
• створити умови для досягнення педагогами високого рівня професіоналізму, набуття ними навичок творчої діяльності.

Під час цих курсів переважають інтерактивні форми організації навчання: лекції, семінари, практичні заняття, конференції з обміну досвідом, круглі столи, тренінги, контрольно-діагностичні заходи, консультації, захисти проектів, ділові ігри тощо.

Готуючись до написання й захисту випускної роботи курсів педагоги самостійно знайомляться з літературою відповідної тематики, набувають певні знання та навички, аналізують та роблять висновки, готують наочний матеріал для презентації тощо.

Зверніть увагу! Проходження курсів є необхідною умовою для атестації педагогічних працівників.

Атестація

Педагоги закладів дошкільної освіти періодично проходять атестацію – комплексну перевірку, яку здійснює спеціальна атестаційна комісія задля визначення рівня кваліфікації педпрацівників. Ця комісія приймає рішення про відповідність педагога зайнятій посаді, встановлює, підтверджує (або не підтверджує) одну із кваліфікаційних категорій, визначає тарифний розряд оплати праці, присвоює педагогічне звання тощо.

Атестація стимулює:

• цілеспрямоване безперервне підвищення рівня фахової компетентності педагогів
• ріст їх професійної майстерності
• розвиток творчої ініціативи вихователів
• підвищення їх престижу й авторитету
• забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.