Коли слід звернутися до логопеда

До 2 років у дитини не з’явилося мовлення (дитина мовчить) або слов­ник дитини налічує не більше 10 слів.

Кваліфікований фахівець (логопед) уміє не тільки виправляти і ставити звуки, але й стимулювати появу мовлення в дітей, які не говорять!

Дитині більше 4 років, а вона не ви­мовляє (чи неправильно вимовляє) звуки рідної мови. У цей час фонетична система повністю сформована, і дитина повинна говорити правильно.

Дитина почала повторювати перші звуки, склади, слова (заїкається).

Дитині більше б років, а вона не запам’ятовує вірші, не може перека­зати текст, порушує структуру слів (спо­творює слова).

ЩО СЛІД ЗНАТИ БАТЬКАМ?

Соска шкідлива, якщо маля ссе її довго й часто. По-перше, у нього формується високе (готичне) піднебіння, яке впливає на формуван­ня правильної вимови звуків. По-друге, соска заважає мовленнєвому спілкуванню. Замість вимови слів дитина спілкується за допомогою жестів і пантоміміки.

Артикуляційна гімнастика — це гімнас­тика для губ, язика, нижньої щелепи. Навчіть малюка перед дзеркалом відкривати й закри­вати рота, піднімати язика вгору, робити його широким і вузьким, утримувати у правильному положенні.

Швидке мовлення — неприпустиме в роз­мові з дитиною. Говоріть зрозуміло, чітко, правильно, використовуючи як «дитячі», так і «дорослі» слова (це машина — бі-бі, а ось соба­ка — гав-гав). Не дозволяйте маляті говорити швидко. Завжди розповідайте про те, що бачи­те. Пам’ятайте: якщо для вас усе навколишнє знайоме і звичне, то маляті з усім, що нас ото­чує, потрібно познайомитися. Пояснюйте йому, що дерево росте, а квітка цвіте, навіщо на ній бджола. Від вас залежить, як розвиватиметься ваш малюк.

Головні складові гарною мовлення: пра­вильність, чіткість, виразність, помірні темп і гучність, багатство словникового запасу й інтонаційна виразність. Таким має бути ваше мовлення. Щоб виробити правильний повітряний струмінь, необхідний для вимови багатьох звуків, навчіть дитину дути тонким струменем на легкі іграшки, кульки, корабли­ки на воді (щоки надувати не можна!},

Якщо дитині виповнилося 3 роки, вона обов’язково повинна вміти говорити фразами. Відсутність фразового мовлення свідчить про затримку мовленнєвого розвитку, а відсутність слів у 3 роки — про грубі порушення загально­го розвитку.

Жести доповнюють наше мовлення. Але якщо малюк замість слів користується жеста­ми, не намагайтеся розуміти його мовлення без слів. Зробіть вигляд, що не розумієте, чого він хоче. Спонукайте його просити. Що дов­ше ви будете розуміти жестову мову дитини, то довше вона мовчатиме. В один рік і сім-вісім місяців настає так званий мовленнєвий стри­бок— дитина починає вживати багато нових слів, які раніше тільки чула та накопичувала у пасивному словнику.

«Золота середина»— ось до чого слід прагнути, розвиваючи малюка.

Пильніше придивляйтеся до малюка — чи відрізняється він від однолітків? Але пам’ятайте— кожна дитина індивідуальна. Не перевантажуйте малюків інформацією, не прискорюйте їх розвиток. Поки дитина не засвоїла рідної мови, іноземні мови вивча­ти не слід!

Ілюстрації в дитячих книжках, відповідні до віку дитини, — прекрасний посібник для розвитку мовлення. Розглядайте з малюка­ми ілюстрації, говоріть про те, що зображено на них; нехай маля відповідає на запитання: де? хто? коли? що робить? тощо.

Фольклор— найкращий мовленнєвий матеріал, накопичений народом століттями. Потішки, приказки, скоромовки, вірші, пісеньки розвивають мовлення дітей та із задоволенням ними сприймаються.

Ліворукість — не відхилення, а індивіду­альна особливість людини, і переучувати її не можна . Це може спричинити неврози і за­їкуватість.

Але якщо дитина вправно користується обома руками або ще не звикла до переваги якоїсь однієї, слід нагадувати і привчати її пра­цювати правою!

Дрібна моторика— так, як правило, на­зивають рухи кистей і пальців рук. Що краще розвинені пальчики, то краще розвинене мов­лення. Тому прагніть розвивати м’язи руки дитини. Нехай спочатку це буде масаж паль­чиків, такі ігри як «Сорока, ворона», потім ігри з дрібними предметами під вашим контролем: шнурування, ліплення, застібання ґудзиків тощо.

Не можна займатися з дитиною, якщо вона схвильована або хвора, або якщо у вас поганий настрій. Тільки позитивні емоції забезпечують високу ефективність заняття.

Критерії оцінки мовлення дитини. На­приклад, норми звуковимови:

« 3—4 роки — [с], [сь], [з], [зь], [ц] уже ма­ють правильно вимовлятися;

4—5 років — [ш], [ж], [ч], [щ], [г], [к], [х];

5—6 років — [ль], [к], [і], [р], [рь].

Загальне недорозвинений елаеи {ЗНМ} час­то зустрічається в тих дітей, які заговорили пізно: слова — після 2 років, фрази — після 3. Можна говорити про ЗНМ, коли в дитини недо­розвинені всі компоненти мовлення:

· порушена звуковимова;

· обмежений словниковий запас;

· погано розвинений фонематичний слух;

· порушений граматичний лад мови.

Тільки комплексний вплив фахівців (ло­гопед, лікар, вихователі, батьки) допоможе якісно поліпшити або виправити складні мов­леннєві порушення. Розумовий розвиток не­віддільний від мовленнєвого, тому, займаю­чись із дитиною, дорослий має розвивати в неї всі психічні процеси : пам”ять, уяву, мислення, сприймання.

Правила мовлення.

1. Коли говориш, дивись в очі співрозмовника. Це дозволяє подолати збентеження.

2. Слідкуй, щоб під час мовлення не було емоційного напруження.

3. Перш, ніж говорити, подумай, що ти хочеш сказати.

4. Перед мовленням зроби вдих, потім починай говорити плавно на видиху.

5. Повітря витрачай в основному на голосні звуки.

6. Виділяй наголошені голосні. Чітко вимовляй всі голосні звуки.

7. Суворо дотримуйся пауз між реченнями.

8. Довгі речення поділяй на смислові частини по 3 — 4 слова, між ними пауза – і новий вдих.

9. Всі слова в реченні вимовляй злито, як одне довге слово.

10. Говори чітко, голосно, виразно.

Всебічний розвиток правильного мовлення

Мабуть кожну родину, де росте малюк непокоїть питання, як забезпечити повноцінний розвиток дитини в дошкільному віці вцілому, та мовленнєвий розвиток зокрема.

Розвиток мовлення дитини починається від самого народження. Навички правильного мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та мовленнєвого розвитку своєї дитини має велике значення для всього її подальшого життя.

Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком на одній, на рідній мові. Дуже важливим є те, що саме, та в якому вигляді сприймає слух дитини в ранньому та молодшому віці, в найбільш сприятливі роки її життя.